Що санкції можуть, а чого не можуть
Навколо санкцій, накладених на Росію, виросли дві протилежні ілюзії, і дивина в тому, що одні й ті самі люди нерідко тримаються обох заразом. Перша ілюзія — що санкції є марна вистава: спосіб для західних урядів зобразити діяльність, пресреліз, який нікому не робить боляче, жест, на який Кремль знизує плечима, поки нафта тече, а ракети падають. Друга ілюзія — дзеркальне відображення першої: що санкції є таємна зброя, що, затягни їх тугіше, вони задушать диктатуру до обвалу, розвернуть населення проти війни й принесуть мир, заради якого нікому не доведеться воювати. І те, і те хибне — причому хибне повчальним чином. Істина лежить у незатишній середині, де й мешкає більшість істинних речей. Санкції не можуть закінчити цю війну самі собою. Та вони дуже далекі від «нічого». Зрозуміти, що саме вони можуть і чого не можуть, — не академічна вправа; це різниця між тим, щоб витрачати західний важіль там, де він кусається, і тим, щоб розтринькувати його на фантазії. ...