Довга дуга гуманізму: від канібалізму до прав тварин
Є особливий настрій, який опановує тебе, якщо досить довго читати новини. Це переконання, що світ котиться назад, що та крихта порядності, яку двадцяте століття спромоглося зібрати після своїх катастроф, тепер розпадається, і що ми входимо в добу цинізму та грубої сили, з якої немає вороття. Я відчуваю тяжіння цього настрою не менше за будь-кого. Коли бомблять міста й ховають дітей, коли брехунів винагороджують, а сміливих кидають за ґрати, здається мало не блюзнірством стверджувати, що людство, якщо зважити все, стає лагіднішим. І все ж я хочу довести саме це. Не задля втіхи й не заплющуючи очей на жах, а тому, що, на мою думку, цей розпач почасти є оманою перспективи, і що справжній напрямок історії, побачений у масштабі століть, а не тижнів, — це повільне й уперте поглиблення гуманізму. ...