Колективна відповідальність реальна, але провина завжди індивідуальна
Є одна фраза, яку я чую раз у раз, і щоразу від неї мене проймає холод, бо я точно знаю, куди вона веде. Звучить вона так: якщо росіяни не виходять на вулиці, щоб зупинити цю війну, то всі вони спільники — геть усі до одного. Це начебто має звучати як безкомпромісна моральна позиція. Насправді ж усе навпаки. Це гасло, яке робить величезний, незаслужений подарунок саме тим, хто розпочав убивства. І я хочу пояснити, настільки ретельно, наскільки зможу, чому я вважаю, що колективна відповідальність реальна й неминуча — і чому колективна провина є отрутою, яка завжди й усюди породжувала лише фашизм і більшовизм. ...